top of page

Інтерв'ю з Юрієм Куликом журналу iFarming №2 за 2022 рік

Оновлено: 13 груд. 2022 р.








ЯК ДІЯТИ ФЕРМЕРУ В УМОВАХ НЕВІДОМОГО "ЗАВТРА" 01.12.2022 Автор матеріалуЮЛІЯ НАРУЖНА Цього року Україна зіткнулася з новою реальністю, яка кардинально змінила підхід до рішень та умов функціонування бізнесу. Які поради дають фахівці, щоб оптимізувати та стабілізувати роботу господарства


З нами поспілкувався Юрій Кулик, заслужений працівник сільського господарства України, директор з інноваційних технологій в рослинництві компанії «Аграрний центр Innovation».

— Пане Юрію, як сьогодні мають діяти фермерські господарства в Україні? На що власнику звертати увагу?

Ми живемо у складний час, але аграрний бізнес швидко перелаштовується. Проблеми з пальним та постачанням насіння і засобів захисту рослин, які були на ринку, ми намагаємося вирішувати. Кожного року наші технології переводимо в площину економіки та відштовхуємося від ціни продукції (зерна) на ринку, щоб рівень рентабельності культури в сівозміні працював на прибуток. Зараз важко говорити про застосування інноваційних технологій за такої маржі, але все‑таки ситуація не катастрофічна. По‑перше, ця криза показала, що значно краще почуваються господарства, які займалися не тільки рослинництвом, а й іншими напрямами, наприклад тваринництвом або переробленням. Ціна на свинину не знижувалася, є стабільний попит, а гній від ферми замінив дорогі мінеральні добрива. Перероблення зерна на крупи або інші продукти глибокого перероблення, наприклад крохмаль, стало виходом під час падіння цін на зерно. Зараз з’являються широкі грантові можливості з тимчасового та постійного зберігання зерна, відкриваються переробні підприємства, і цим треба користуватися. Наш центр допомагає в підготовці документів для отримання грантів.

— Які технології сьогодні можуть полегшити роботу фермерського господарства? З чого почати фермеру модернізацію господарства? Які кроки ви можете порадити?

Агробізнес в Україні вже давно інноваційний, і нові технології в нас з’являються в той же рік, як і в США, ЕС. Тут питання в дотриманні цих технологій. Як перетворити плановий прибуток в реальний? І тут наш «Аграрний Центр Inovation» має багато практичних ноу‑хау, які дають змогу це досягти. «Аграрний Центр Innovation» завжди дотримується технологій в рослинництві для отримання високих показників прибутку. Є основні складові в нашій роботі. По‑перше, модернізація господарства. Треба зробити аналіз ґрунтів, щоб раціонально використовувати мінеральні добрива. Ціна на сьогодні основних азотних добрив така: майже 35 тис. гривень за тонну, а комплексних (фосфорно‑калійних) — 30 тис. гривень, і тут справжня економіка, яка становить на сьогодні 30% від загальних витрат на культуру. Мають бути в роботі районовані сорти для кожної кліматичної зони за культурами — по кукурудзі ФАО, по інших зернових чи технічних — група стиглості. Основний засіб в роботі — вибір гербіцидів, фунгіцидів та інсектицидів і правильність внесення у фази розвитку культури. Поле ми повинні знати та правильно підібрати препарат чи для підмаренника у фазі кущення озимої та ярої пшениці, чи для фомопсису в соняшнику, чи для колорадського жука в картоплі — це потужна робота в технологіях.

— Які культури можуть бути найбільш прибутковими, зважаючи на нинішню складну ситуацію в країні?

Кожний фермер має напрацьовану технологічну карту протягом декілька років, але в цьому і наступному році сівозміна зазнає кардинальних змін. На жаль, усі зменшили кількість добрив до мінімально можливих. Але без наслідків це пройде лише у тих, хто раніше в хороші роки давав добрив стільки, скільки потрібно згідно з технологією. А от хто працював за мінімальним принципом останні п’ять років, той отримає значно нижчу урожайність і прибуток, якщо цей прибуток буде взагалі. Зменшилися площі під кукурудзу, для якої витрати на гектар одні з найбільших і яка займає об’єм в сховищі, який зараз критично важливий. Фермер планує збільшити площі під соняшник та сою, щоб мати ще час побачити динаміку ціни на кукурудзу й повернутися до її вирощування в тих обсягах, як і раніше. Якщо брати рівень рентабельності — соняшник, соя, озимий ріпак — лідери за прибутками, але пшениця, кукурудза чи горох також займають свою нішу в прибутковості, хоча площі під них значно скорочують.

— Сучасні технології, інтелектуальні рішення в аграрній сфері можуть сьогодні полегшити роботу фермерського господарства?

Одне з надзвичайно корисних практичних інтелектуальних рішень — це програма Cropwise, яка дає змогу точно прогнозувати урожайність, аналізувати стан рослин за індексом NDVi, інтегрує програми з трекінгу техніки, зберігає історію полів та багато іншого. Навіть перебуваючи далеко від господарства, наш консультант, відкривши цю програму, може відразу зрозуміти, які проблеми треба розв’язувати. Кожна фірма виробник чи дистриб’ютор засобів захисту рослин має свою сторінку, де можна за лічені хвилини визначити проблему — шкідника, хворобу, бур’ян та отримати системну пораду. Будучи у відрядженні в США десять років тому, я побачив диференційоване внесення мінеральних добрив розкидачами, а зараз відомі бренди розкидачів добрив уже працюють на наших полях та з кожним роком попит на таку техніку зростає.

ЗМЕНШИЛИСЯ ПЛОЩІ ПІД КУКУРУДЗУ, ДЛЯ ЯКОЇ ВИТРАТИ НА ГЕКТАР ОДНІ З НАЙБІЛЬШИХ І ЯКА ЗАЙМАЄ ОБ’ЄМ В СХОВИЩІ, ЯКИЙ ЗАРАЗ КРИТИЧНО ВАЖЛИВИЙ.

— Чи погоджуєтеся, що в майбутньому дрони матимуть відчутний вплив на сільськогосподарські операції на полі?

«Аграрний Центр Innovation» працює вже не один рік з дронами під час обприскування культур. Спочатку це були експериментальні площі, де у зв’язку із затяжними опадами ми на полі не могли увійти сільгосптехнікою, а фаза розвитку культури була такою, що терміново потрібно розв’язувати проблему. Різниці в порівнянні із самохідним оприскувачем ми не побачили. Така ситуація булаі на інших ділянках, в різних областях. Ринок дронів лише збільшуватиметься. Декілька переваг — економіка пального під час роботи з традиційними обприскувачами, мінімум пошкодження рослини під час роботи, кількість внесення засобів захисту рослин. Та найголовніше — в пізніх фазах розвитку кукурудзи, соняшнику та озимого ріпаку ми тепер можемо працювати з викликами чи проблемами на полі, оскільки в самохідних обприскувачах такої операції не було у зв’язку з висотою кліренсу. Я розумію, що на ринку представлені різні види дронів, але хочу наголосити, що під час роботи ми економимо до 90% води; за годину можна обробити 20 га посівів, при цьому витрата пального — 2,5–3,0 л, що становить приблизно 0,15 л на гектар. Це розумний підхід до використання сучасних систем високих технологій. Невдовзі реалізація становитиме щонайменше 900–1000 дронів на рік, але в найближчі п’ять років буде до 40 тис. штук. Торік за допомогою дронів було обприскано майже один мільйон гектарів посіву.

— Чи вплинула війна на ринок землі в Україні, хто перший відчув ці зміни?

Ринок землі — одне зі стратегічних питань на сьогодні в Україні. Нові реалії ведення агробізнесу вимагають коригувати бізнес процеси та швидко реагувати. З лютого проведено багато інформаційних дискусій, конференцій та семінарів щодо впливу воєнного часу на ринок землі. Експерти в медіа прогнозують, що земельні ділянки дорожчати не будуть, але незабаром ситуація може помінятися. Середня ціна на сьогодні на товарну землю становить 32 тис. гривень. Щоб ціна швидше зростала, потрібно зробити послаблення умов на продаж земельних ділянок. З початком війни фактично зупинився обіг землі внаслідок того, що державні реєстратори не працювали. Та з липня поновили роботу з деякими обмеженнями. У системі «Прозорро. Продажі» від лютого відбулося майже 900 земельних аукціонів. Тож працюємо за всіма напрямами аграрного господарства від сівби культур до ринку землі заради нашої Перемоги!

Організація FAO розпочала новий проєкт на 17 млрд. доларів, щоб допомогти нашим фермерам забезпечити експорт продукції на світові ринки

— Яких змін зазнав ринок ЗЗР та добрив цього року? Яких добрив та ЗЗР особливо відчувається нестача та які прогнози можна зробити на наступний рік? Ймовірно, ціна на добрива далі зростатиме. Чи шукають українські фермери альтернативні шляхи зменшення норми добрив тощо?

З підвищеним курсом валюти спостерігаємо збільшення ціни на купівлю ресурсів, і це без перебільшення тест на виживання в непростий час. За дефіцит у європейських брендів засобів захисту рослин ми переходимо на українські продукти, яких було достатньо на ринку. Переходимо на насіння українського виробництва. Мінеральні добрива зробили свій вклад у врожай завдяки диференційованому внесенню та обприскуванню культур різними системами мікроелементів з поєднанням певної норми карбаміду. Якщо вести бесіду про майбутнє, то це постійний пошук зменшення затрат на гектар. Сьогодні ми бачимо часткову альтернативу заміни добрив — сівба проміжних культур та сидератів на зиму: гірчиця, люпин, фацелія чи вика. Розвивається мікробіологічний напрям захисту рослин. Культура землеробства, дотримання сівозміни — важливий показник врожаю кожної культури.


— Як складна ситуація в Україні вплинула на роботу господарств, особливо на окупованих та прифронтових територіях? Наскільки гостре питання добрив, насіння тощо? Чи змінилися постачальники добрив, ЗЗР, насіння?

Підтримка одне одного та відповідальність за свою роботу стали основним гаслом роботи аграрного бізнесу. Весь світ цікавиться нашою роботою та ставить питання: чим допомогти? Мені дуже приємно, що наші аграрії знаходять різні шляхи підтримки свого господарства: з боку держави від грандів для тваринництва та садівництва до компенсації за купівлю сільгосптехніки, гранти USAIDagro. Організація FAO розпочала новий проєкт на 17 млрд. доларів, щоб допомогти нашим фермерам забезпечити експорт продукції на світові ринки. Розроблено механізм доступного кредитування від банківської сфери. Деякі фірми виробники насіння безкоштовно надавали своє насіння кукурудзи, соняшнику та гречки для посіву, а фірми — дистриб’юторив Україні забезпечували свій ресурс на лояльних умовах для нашого аграрія. Кожний господарник, зважаючи на свій потенціал роботи техніки, допомагав колезі в полі. Зараз майже кожний фермер став ще й трішки зернотрейдером. Самотужки знаходить клієнтів на своє зерно за кордоном, вивозить у біг‑бегах зерно, шукаєт зворотний товар. Розв’язує не тільки свою проблему, а й завозить в Україну різний товар, зменшуючи дефіцит, який стався внаслідок порушених війною ланцюгів постачання.

Ми всі працюємо на перемогу, яка обов’язково буде найближчим часом! Після деокупації наших територій перше, що будемо робити, відновлюватимемо аграрний сектор, починаючи від купівлі сільгосптехніки до нових високоврожайних сортів чи гібридів, які збільшать надходження валютної виручки та зміцнять нашу країну.


https://ifarming.com.ua/itehnologii/selektsiya/yak-diyaty-fermeru-v-umovah-nevidomogo-zavtra



19 переглядів0 коментарів

Comments


bottom of page