⛅️Весна вперто нагадує про себе. Ось і настає час підживлення по мерзлоталому ґрунту.
➡Питання перше: Чи можна проводити підживлення коли на полі сніг?
Так, якщо покрив незначний 5 - 10 см, при умові що поле рівне.
Навіть якщо на полі біля посадок ще трохи снігу, але як тільки техніка має можливість заїхати в поле починаємо весняне підживлення по мерзло – талому ґрунті. Зміни клімату призводять до різкого підняття температури зовнішнього повітря та пересихання ґрунту. Ефективність поверхневого підживлення азотом за таких умов різко падає.
➡Питання друге : Скільки засвоюють азоту рослини на початок кущення?
Зернова група культур має таку динаміку засвоєння азоту:
вихід у трубку — 35%,
кущіння — 28%,
наливання зерна — 17%.
колосіння і цвітіння — 11%,
проростання і сходи — 9%,
Тобто від цього підживлення залежить третина урожайності. Потрібно зробити аналіз стану культури на сьогодні та як вони забезпечена поживними речовинами. Ми б не радили зробити акцент тільки на підживлення по кущіння рослини. Памятаймо, що при пересиханні верхньої частини ґрунту на посівах зернових культур ефект добрив може різко знизитися.
Перше основне підживлення озимих — регенераційне, проводять по мерзлоталому ґрунту при переході температурного режиму понад 0 С, коли верхній шар ґрунту перезволожений. При даних умовах добрива швидко розчиняються і поглинаються ґрунтом.
➡Питання третє: чи варто проводити підживлення на ослаблених посівах.
Якщо є сумнів щодо перезимівлі озимих – треба взяти моноліт. Доцільність через тиждень стане зрозумілою.
➡Питання четверте : що краще карбамід, аміачна селітра чи КАС 32 ?
Ефективність аміачної селітри та КАСу з порівняно іншими видами азотних добрив набагато краща. Це пов’язана з тим, що у верхньому шару ґрунту навесні є дефіцит саме нітратної форми азоту і рослини краще реагують на його внесення.
Амонійні добрива менш доступні відразу після внесення, але вони забезпечують пролонговану дію живлення азотом до пізніших фаз розвитку зернових.


Kommentare